У 34-ту річницю Незалежності України президент Володимир Зеленський виступив із промовою, яка стала не лише урочистим словом, а й чітким сигналом для світу. Головне послання — жодних нав’язаних компромісів із Росією, Україна потребує справедливого миру, який ґрунтується на правді та міжнародному праві.
Контекст: війна і незалежність
Святкування 24 серпня цього року відбувалося в умовах активних бойових дій. Російські атаки не припиняються, але саме тому промова Зеленського звучала ще гостріше. Він підкреслив: незалежність — це не подарунок, а щоденна боротьба. І сьогодні ця боротьба означає здатність України відмовитися від фальшивих домовленостей, які лише відтерміновують агресію.
Чому акцент на справедливому мирі?
Президент пояснив: будь-які спроби змусити Україну погодитися на «мир» ціною територій чи суверенітету є продовженням війни іншими методами. Справедливий мир, на його думку, — це повернення всіх окупованих земель, відновлення міжнародного права і відповідальність агресора.
Така позиція чітко протиставляє Україну частині світових лідерів, які все ще мріють про «швидке врегулювання» будь-якою ціною.
Опозиційний погляд: західні подвійні стандарти
Західні столиці часто говорять про підтримку України, але паралельно штовхають Київ до переговорів. Від України очікують «прагматизму», але самі користуються подвійними стандартами: санкції проти Росії обходять, а зброю постачають із запізненням.
Зеленський у своєму зверненні фактично кинув виклик цій лицемірній дипломатії. Бо справедливий мир — це не зручність для союзників, а виживання для українців.
Людський вимір: народ проти компромісу
Суспільні настрої збігаються зі словами президента. Опитування показують: більшість українців не готові відмовитися від територій навіть заради припинення війни. Це пояснюється просто — компроміс означає нову війну через кілька років.
«Я не хочу, щоб мій син воював через 10 років», — сказала в інтерв’ю мешканка Харкова. Її думка — відображення загальнонародного переконання: мир можливий лише через перемогу.
Висновок: політичний меседж світу
Звернення Зеленського — це не лише святкова промова. Це стратегічний меседж. Україна не буде маріонеткою у «великій грі» і не погодиться на несправедливі умови.
Для союзників це виклик: або вони підтримують справедливість, або залишають Україну сам-на-сам із агресором.
Україна вибрала свій шлях — шлях без компромісів із загарбником. Тепер питання до світу: чи готовий він йти поруч?
Зовнішні джерела: Kyiv Independent, AP News
- Смерть Костянтина Ганіча: темна сторона української криптоеліти
Його смерть — як розрив блискавки серед ночі. Костянтин Ганіч, відомий київський криптоблогер і засновник навчальної академії трейдингу, був для своїх послідовників символом молодої фінансової свободи. Його історія здавалася типовою для нового покоління українських «self-made»: успіх у цифровому світі, відверті поради в соцмережах, гламурна публічність. Але все це виявилось лише фасадом. За ним — тіні… Read more: Смерть Костянтина Ганіча: темна сторона української криптоеліти - Закон Мелоні: виклик ісламістському сепаратизму
Вступ Прем’єр-міністр Італії Джорджія Мелоні знову зруйнувала табу. Її закон проти ісламістського сепаратизму став тим, чого боялися вимовити вголос більшість європейських лідерів: Європа втрачає себе. У той час, коли Париж і Берлін тонули в політкоректності, Рим сказав прямо — національна ідентичність і державна безпека важать більше за ритуальні вибачення перед радикалами. Законопроєкт уже викликав хвилю… Read more: Закон Мелоні: виклик ісламістському сепаратизму - Смерть криптоблогера Костянтина Ганіча: фінансова безвихідь
Вступ Смерть криптоблогера Костянтина Ганіча, відомого як Костя Кудо, приголомшила українську онлайн-спільноту. Його тіло знайшли в автомобілі на Оболоні, поруч — зброя, якою він, імовірно, вкоротив собі віку. У центрі трагедії — смерть криптоблогера Костянтина Ганіча, що стала символом не лише особистої драми, а й хворої економіки, де фінансова нестабільність і психологічна ізоляція зливаються в… Read more: Смерть криптоблогера Костянтина Ганіча: фінансова безвихідь - Вбивство Андрія Парубія: особиста трагедія, чи політична помста?
Публічне вбивство, приватна драма і російські сценарії Вбивство Андрія Парубія стало найгучнішим політичним злочином 2025 року. Вбитий колишній голова Верховної Ради, фронтовик, ідеолог українського спротиву — людина, що була не просто політиком, а символом. Але шок справжній не лише в самій смерті. Головне — в мотивах. Затриманий підозрюваний — Михайло Сцельніков, львів’янин, колишній програміст. За… Read more: Вбивство Андрія Парубія: особиста трагедія, чи політична помста? - Затримання підозрюваного у вбивстві Парубія: деталі та сумніви
Гучна новина, яка змінила тон дискусії Українське суспільство ще не встигло оговтатися від шоку після вбивства Андрія Парубія, як надійшла новина: поліція затримала підозрюваного. Цей крок виглядає як важлива перемога слідства, але залишає низку питань. Чи дійсно знайдено справжнього виконавця? Чи не є це лише “зручним підозрюваним”, щоб заспокоїти суспільство й міжнародну спільноту? Фокус-фраза —… Read more: Затримання підозрюваного у вбивстві Парубія: деталі та сумніви - Вбивство Андрія Парубія: нові факти, версії та наслідки
Кривава подія, що сколихнула країну Вбивство Андрія Парубія стало не лише трагедією для його родини та соратників. Це — тривожний сигнал для всієї країни. Україна воює з Росією, але загроза тепер проникає і в тил. Політичні лідери вже не можуть почуватися у безпеці навіть у Львові — місті, яке традиційно вважалося відносно захищеним від фронтової… Read more: Вбивство Андрія Парубія: нові факти, версії та наслідки